Ентодерма (від грец. ἐντός – «внутрішній» і δερμα – «шкіра»), або ентобласт, – внутрішній зародковий листок багатоклітинних тварин. У первинноротих ентодерма вистилає порожнину первинної кишки, з неї утворюється середня кишка та її додаткові залози. У вторинноротих утворює внутрішній шар кишкової трубки.

Розташовується між ектодермою та ентодермою. У різних груп тварин утворюється у різний спосіб.

Ентодерма (грец. entós – "внутрішній") – внутрішній зародковий листок. Ентодерма утворює епітелій стравоходу, шлунка, кишечника, трахеї, бронхів, легень, жовчного міхура, сечового міхура та сечовипускального каналу, печінку та підшлункову залозу, щитовидну та паращитовидну залози.

Ектодерма формує нервову систему (у хребетних: спинний мозок, периферичні нерви та головний мозок), зубну емаль та епідерміс (шкірний епітелій). Також він утворює органи чуття, епітелій переднього та заднього відділів травної системи.