Рапсодія. Даний термін, який з грецької мови дослівно перекладається як «зшита пісня», нині має подвійне значення: Епічна пісня давньогрецького співака-рапсода. Концертний музичний твір, що вигадується у вільній формі і, як правило, заснований на темах народних мелодій.

1. У стародавніх греків: уривок з епічного твору, що виконується рапсодом. 2. Інструментальний чи вокально-інструментальний твір на теми народних пісень, танців.

Ріпсодія – жанр новий, перший зразок з'явився наприкінці XVIII ст. І німецький композитор Даніель Шубарт, який вигадав його в 1786 році для своїх пісень і п'єс, зробив стилізацію під античність, мабуть, під впливом моди на цей стиль, поширеної в ті роки по всій Європі. Гарна назва прищепилась.

Рапсодія (грец. ῥαψῳδία – епічна пісня) у музиці XIX – першої половини XX століть – інструментальний або вокальний твір, написаний у вільному, імпровізаційному стилі. Для рапсодії характерне чергування різнохарактерних епізодів на народно-пісенному матеріалі.