Іоанн Златоуст вважає, що Ісус використав притчі, «Щоб зробити слова Свої більш виразними, вдягнути істину в живий образ, глибше сфотографувати її в пам'яті і як би уявити очам».

Притча – Коротка повчальна розповідь в алегоричній формі, що полягає в собі моральне повчання (премудрість). Жанр притчі народився Сході у давнину, де любили говорити загадками, алегоріями, алегоріями. У звичному, життєвому випадку ховається загальний зміст – урок всім людей.

Значення Євангельських Притч Господь Ісус Христос нерідко проповідував Євангельське вчення у формі алегоричних розповідей, для яких брав приклади з природи або сучасного суспільного життя. Такі оповідання дістали найменування притч.