Пушкіна «Цигани»(1824). А. — передусім узагальнений образ молодого, європейськи освіченого покоління ХІХ століття, якого Пушкін зараховував себе самого. Це герой байронічного типу, наділений настільки гострим почуттям гідності, що це закони цивілізованого світу сприймає як насильство над людиною.

Сюжет Поема розповідає про кохання циганки Земфіри та юнака Алеко, що залишив «неволю задушливих міст» заради степового привілля. Протягом двох років він кочує по степу разом із вільними циганами та своєю коханою.

Дія «Циганів» відбувається на півдні, у Бессарабії (область, що включає сусідні території сучасних Молдови та України). Молодий герой Алеко біжить із міста (ймовірно, вчинивши якийсь злочин) і опиняється в циганському таборі, що кочує.