Не завдаючи особливих турбот людині, верблюд дає йому м'ясо, молоко та шерсть. Цінність молока його дуже велика. Воно багате на вітаміни групи С і В, і в ньому в десять разів більше заліза, ніж у коров'ячому молоці.

Один із специфічних пристроїв верблюда для життя в пустелі горби, що являють собою жирові відкладення. Горби служать своєрідним «дахом», що захищає спину верблюда від пекучого сонця. Крім того, концентрація всіх жирових запасів організму на спині сприяє кращій тепловіддачі.

Використовується як в'ючна та тяглова тварина, а також як джерело молока, м'яса та цінної вовни. У дикому вигляді зберігся дуже мало. Населення диких верблюдів налічує лише кілька сотень голів.