Після того як у 988 року відбулося Хрещення Русі та офіційною релігією стало християнство, язичництво було майже витіснено.

Неоязичництво Неоязичництво є нові вчення і духовні практики (ромува, асатру, вікка) або реконструйовані стародавні язичницькі вчення (рідновір'я, дієвтуриба). Неоязичництво необхідно відрізняти від безперервних язичницьких традицій, таких як шаманізм.

Слов'янське язичництво — це політеїстична система вірувань, у якій багато божеств втілюють сили Природи: сонце, вогонь, зірки, рослинність. Є два верховні боги – Перун (бог-громовержець) і Велес (господар підземного світу). Обряди — ритуальне багаття та інші — часто проводять просто неба.