Усі клітинні організми використовують РНК (мРНК) для програмування синтезу білків. Клітинні РНК утворюються під час процесу, званого транскрипцією, тобто синтезу РНК на матриці ДНК, здійснюваного спеціальними ферментами — РНК-полимеразами.

Рибосомні рибонуклеїнові кислоти (рРНК) – кілька молекул РНК, що становлять основу рибосоми. Основним призначенням рРНК є здійснення трансляції – зчитування інформації з мРНК за допомогою адапторних молекул тРНК та каталізування пептидних зв'язків між приєднаними до тРНК амінокислотами.

РНК синтезується у клітинах всіх живих організмів. Вони виконують функцію трансляції генетичної інформації до білків, а також додаткові завдання — транспортування амінокислот до рибосом, синтез білка та інші. Підтримку стабільності геному в процесі передачі та синтезу забезпечують РНК-зв'язуючі білки.

Щоб передавати генетичну інформацію, потрібно копіювати (реплікувати) несучі її молекули. РНК і ДНК. РНК підтримує власну реплікацію, а копіювання ДНК потрібні ферменти ДНК-полімерази. Це білки, і вони можуть з'явитися тільки якщо вже є відповідні молекули РНК.