Космічні швидкості використовуються для характеристики типу руху космічного апарату у сфері дії небесних тіл: Сонця, Землі та Місяця, інших планет та їх природних супутників, а також астероїдів та комет

Третя космічна швидкість – мінімальна швидкість, яку необхідно надати тілу, що знаходиться поблизу поверхні Землі, щоб воно могло подолати гравітаційне тяжіння Землі і Сонця і залишити межі Сонячної системи.

Для того, щоб тіло могло вийти зі сфери земного тяжіння, тобто могло відійти на таку відстань, де тяжіння до Землі перестає відігравати істотну роль, необхідна друга космічна швидкість (Рис. 5.11).

Четверта космічна швидкість – мінімально необхідна космічна швидкість тіла, що дозволяє подолати тяжіння галактики у цій точці.