Для зовнішнього застосування: інфекційно-запальні ураження шкіри, травми, рани, міалгії. Для місцевого застосування: хронічний тонзиліт, атрофічний риніт, гнійний отит, трофічні та варикозні виразки, рани, інфіковані опіки, свіжі термічні та хімічні опіки І-ІІ ступеня.

Йод має антибактеріальні, протиракові, протипаразитні, протигрибкові та противірусні властивості. Бактерицидна дія йоду полягає в тому, що його вільні молекули безпосередньо взаємодіють з білком мікробної, грибкової або вірусної клітин та пригнічують їх.

Підвищена чутливість до йоду. Для прийому внутрішньо – туберкульоз легень, нефрити, нефрози, аденоми (у тому числі щитовидної залози), фурункульоз, вугрі, хронічна піодермія, геморагічні діатези, кропив'янка, вагітність, дитячий вік до 5 років.

Спиртовий 5%-ний розчин йоду має хорошу дезінфікуючу властивість, проте його використовують тільки для обробки країв ран, оскільки при нанесенні на сам осередок ранової поверхні він може викликати опік шкіри, внаслідок чого лише посилить ситуацію.