рани, що довго не гояться, і трофічні виразки; флегмони м'яких тканин; інфіковані опіки; гнійні рани при остеомієлітах.

Діоксидин призначають тільки при тяжких формах інфекційних захворювань або при неефективності інших антибактеріальних препаратів, у тому числі цефалоспоринів II-IV поколінь, фторхінолонів, карбапенемів. При хронічній нирковій недостатності дозу зменшують.

Розчин Діоксидину вводять у порожнину через катетер, дренажну трубку чи шприц. Максимальна добова доза для введення у порожнини 70 мл 1% (10 мг/мл) розчину. Препарат вводять у порожнину зазвичай раз на добу. За показаннями можливе введення добової дози у два прийоми.