Амфори – одна з найпоширеніших тарних судин, у яких зберігалися та перевозилися (у процесі торгівлі) вино, нафта, риба та інші товари. Знахідка говорить про тісні торговельні зв'язки Центрального Кавказу в «Хазарську» епоху з Північним Причорномор'ям.

Бувають амфори столові (дворучні глеки), парадні (металеві, скляні або розписні керамічні), транспортні, для зберігання. За особливою формою амфор з Етрурії, Фінікії, у грецьких, римських, візантійських центрах споживач визначав, звідки привезена посудина, її вміст та приблизну ціну.

Форма панафінейських амфор поєднувала в собі бочкоподібність амфор, призначених для транспортування (дуже опуклих, з коротким, вузьким шийкою, гострим дном), з формою поширених у VI ст. до зв. е. амфор з ніжкою та віночком, схожими на ехін.