Метою китобійного промислу є насамперед видобуток ворвані, що служить як паливо і використовується в промисловості. Видобуток м'яса став відігравати лише з другої половини ХХ століття, м'ясо використовувалося виготовлення ковбаси.

Всупереч широко поширеній думці про припинення комерційного китобійного промислу, Норвегія, Ісландія та Японія продовжують полювання на вусатих китівособливо на малих полосатиків. Основна причина цього – попит на китове м'ясо та жир, особливо в Японії.

Китовий вус застосовується для різних виробів; щетиною з китового вуса набивають меблі та матраци, китового вуса роблять щітки тощо. З тонких смужок вуса плели сидіння стільців, сітки для ліжок, виготовляли кузови екіпажів, ґрати для лавок і складів.

Китоподібні були джерелом олії для освітлення, а також олії, що використовувалася як мастило в поїздах. Китовий жир також використовувалося для опалення, варення мила та виготовлення лакофарбових матеріалів. Це була справді універсальна сировина.