За словами Буніна, написанню оповідання сприяла випадково побачена влітку 1915 року в Москві у вітрині книгарні обкладинка повісті Томаса Манна «Смерть у Венеції»: на початку вересня 1915 року, перебуваючи в гостях у двоюрідної сестри в Орловській губернії, «я чому-то згадав цю книгу і раптову смерть якогось …

Пан із Сан–Франциско всю свою життя підкорив одній меті – домогтися суспільного становища та розбагатіти. Можна сказати, що він задавив себе зсередини – відпочинок та задоволення відклав «на потім». 3. У оповіданні є епізодичний образ, про який сказано лише кілька слів – це човняр Лоренцо.

Заробити капітал будь-що-будь, а потім нічого не робити і жити на своє задоволення — ось метаякою пан з Сан–Франциско присвятив усі свої сили та здібності.