Він благав її вийти в сад, щоб залишитися з нею наодинці. Якось Котик підсунула Старцеву записку, в якій призначала йому побачення об одинадцятій вечора на кладовище.

Котик призначає Старцеву на цвинтарі за містом, на яке сама не приходить. Чекаючи її марно, втомлений герой ні з чим повертається додому.

Але в епізоді не відбувся побачення Старців ще не Йонич із епілогу. Герой Покинув коней на краю міста, в одному з провулків, а сам пішов на кладовище пішки”.

У Старцева велика практика у місті, трійка коней з бубонцями і задишка. Сам “поповнів, розібрався, неохоче ходить пішки…”