Як випливає з назви, маршрут використовувався для вивезення шовку з Китаю. Караванний шлях було прокладено у II столітті до зв. е., починався в Сіані і закінчувався у Дамаску. Основний шлях про територію Китаю від Сіаню йшов через Ланьчжоу в Дуньхуан, де роздвоювався на північний та південний обхід пустелі Такла-Макан.

Спочатку Шовковий шлях брав свій початок у Чаньані – стародавній столиці Китаю – і йшли уздовж північного Тянь-Шаню до Дуньхуа – міста біля околиці Великої Китайської стіни. Тут єдина дорога розгалужувалася, оздоблюючи з півночі та півдня пустелю Такла-Макан.

Далі Шовковий шлях йде територією Туркменії та Ірану, огинає Каспійське море, проходить через Ірак і закінчується в сирійському Дамаску.

Великий Шовковий шлях – система караванних доріг, що ведуть з Китаю до країн Близького Сходу та Європи. Значна частина цього відрізка пролягала територією Середньої Азії та Казахстану. Шовковий шлях як торгова магістраль виник у III столітті до нашої ери і проіснував до XVI століття нашого сторіччя.