Спосіб життя та харчування Землерійки поширені практично по всій земній кулі, за винятком полярних областей, Австралії, Нової Гвінеї, Нової Зеландії та Південної Америки на південь від Еквадору, Колумбії та Венесуели.

Вона досить чутлива до холоду, тому ховаючись від зимових морозів, шукає теплі місця. Будуючи собі житло, землерийки зазвичай роблять його неглибоким. Іноді вони знаходять порожню хату, залишену господарем, і живуть там. Або облаштовують будинок у трухлявих деревах, де є затишна ущелина або дупло.

Останнім часом відзначається шкідливе значення землерийок як носіїв різного роду інфекцій, небезпечних для людини: на землерийках годуються личинки іксодових кліщів, гамазові кліщі та інші ектопаразити – переносники збудників трансмісивних захворювань.

Землерійка вся сірого кольору. Землерийку можна відрізнити від миші ще тому, що у миші коротка мордочка і попереду чотири широкі білі зуби, якими вона гризе коріння та інші речі і відкушує хлібні колосся.