Словені (ільменські словени) – східнослов'янське плем'я, що проживало в другій половині 1-го тисячоліття н. е. в басейні озера Ільмень та у верхній течії річки Молога.

Ільменські словени, центром яких був Новгород Великий, що стояв на березі річки Волхов, що випливала з озера Ільмень і на землях яких стояло чимало інших міст, чому сусідні з ними скандинави називали володіння словен «гардарикою», тобто «землею міст». Це були: Ладога та Білоозеро, Стара Русса та Псков.

Ільменськими словенами називають носіїв культури сопок. Словені – Це минула назва жителів Новгорода.

Наводяться докази, що ільменські словени і варязька русь на території Стародавньої Русі з'явилися в результаті міграцій з регіону Південної Балтики (з двома основними осередками міграції: з низовій річок Одер та Вісла).