Стома – це отвір кишки, сформований хірургічним шляхом після видалення всього або частини кишечника, або сечового міхура, виведений на передню черевну стінку, призначений для відведення вмісту кишечника чи сечі.

Постійна стома виводиться пацієнтам, у яких розташування пухлини не дозволяє зберегти анус. У такій ситуації виконують операцію з видалення сфінктерного апарату разом з пухлиною та виводять постійну стому. Якщо анус збережений, то можна відновити безперервність кишечника, з'єднавши кінці частин кишки, що залишилися.

Стома – це отвір, що формується під час операції. Фрагмент вашого кишечника виводиться з черевної порожнини (живота) назовні, щоб з організму могли виходити випорожнення (стілець) та гази. Та частина кишечника, що знаходиться зовні, називається стомою.

Вилучення стоми відносять до заключного етапу хірургічного лікування. Він слідує після операцій, коли для спорожнення кишки формується штучний отвір (або протиприродний задній прохід). Закриття стоми зазвичай проводять через 3-4 місяці після накладання за відсутності у пацієнта ускладнень.