“Чорнобиль – наш бiль i печаль”

25 Квітня 2016 - 08:19

26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

     Чорнобиль… Для мільйонів українців та жителів країн пострадянського простору це слово назавжди закарбувалося у пам’яті, стало синонімом небезпеки, понівечених доль, невимовного жалю та довічного болю. Ця трагедія не тільки забрала життя та здоров’я тих, хто першим кинувся на боротьбу з лихом, вона і сьогодні нагадує про себе пустими населеними пунктами, землями, які на довгі роки виведені із господарського користування, тисячами скалічених душ. Увесь світ сколихнувся того трагічного дня , який назавжди увійшов в історію людства під назвою «Чорнобильська катастрофа».

        До цієї чорної дати в бібліотеках централізованої бібліотечної системи  була проведена  низка заходів.  Це — і книжкові виставки, і  екологічні години, вечори пам’яті і зустрічі з ліквідаторами аварії. В читальному залі центральної бібліотеці оформлена виставка — застереження “ Чорна спадщина Чорнобиля” Ця виставка є даниною пам’яті всім хто не дожив до наших днів, а також всім ліквідаторам, які зараз з нами. Вона – пересторога для прийдешніх поколінь.

        “ Чорнобиль — скорбота пам’яті людської “під такою назвою для учнів НВК школи — ліцею пройшла година пам’яті. Перед присутніми виступив  ліквідатор наслідків  чорнобильського лиха   Гаврилюк Ю.В. Він зазначив, що трагедія, яка сталася 30 років тому, має бути  уроком не тільки для нинішнього покоління, а й для майбутніх. Також було переглянуто фільм про Чорнобильську катастрофу. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про тих, хто відійшов у Вічність.

           У бібліотеці-філії №1 була організована  зустріч із земляком-ліквідатором Чорнобильської трагедії  Мелащенко В.П. “Минує час та пам’ять не минає”, на якому звучали поетичні рядки, розповіді очевидця, відслідковувалися хроніки катастрофи.

Віддзвонили Чорнобильські дзвони, а ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, рятуючи людство від ядерної смерті у квітні 1986-го. Саме про це говорили бібліотекарі  бібліотеки — філії №5  під час проведення екологічної години “Атомна весна” для учнів  ЗОШ №17 ”.

            Бібліотека — філія №  2 організувала та провела  годину  скорботи “Поріс чорнобилем Чорнобиль — бідою нашою поріс”, на яку були запрошені учні школи №2 .Свою історію перебування під час ліквідації на Чорнобильській АЕС розповів запрошений місцевий житель Коробкін О.М.. Під час зустрічі діти дізналися про    руйнівні наслідки катастрофи і важливість почуття відповідальності кожного з нас. У відповідь глядачі зацікавлено слухали, задавали питання та підтримували розмову. Під кінець заходу Олександра Миколаївича  привітали квітами, як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС і подякували за виділений час і змістовну розмову.

  Також читачам були запропоновані : інформаційна година”Чорнобиль : події  і наслідки” (бібліотека — філія №7), година застереження «Чорнобиль не має минулого часу»( бібліотека — філія №6), вечір пам’яті: «Чорні крила Чорнобилю» ( бібліотека — філія№8), година пам’яті «Чорнобиль: вічний спомин і гіркий біль»( бібліотека — філія №3),еко — бумеранг “Нам з  цією бідою судилося жити”( бібліотека — філія №4 ). Під час проведення яких бібліотекарі розповідали про Прип’ять – місто-привид, яке залишилось  покинутим  на кілька десятків років, про трагічну  годину масштабної аварії. Говорили й  про те, що чорна дата страхітливого календаря ще багато років нагадуватиме людям про знівечені долі, спорожнілі оселі, сльози матерів, діти яких полягли  у двобої з чорнобильським лихом. 

         Ми повинні радіти життю і не забувати за всіх рятівників, які відвели від нас страшну катастрофу і за інших, непричетних ні до ядерного ремесла, ні до аварії, хто відкрив собою список безневинних жертв. Нехай пам’ять про них буде вічна, як вічним є щорічне полум’я чорнобильських свічок.
          Не допустимо більше нових Чорнобилів, не завдамо рідній землі мук і страждань!