Чорнобиль… Трагедія… Пам’ять…

1 Травня 2014 - 13:04

     Чорнобиль… Тепер це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. 26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. 28 років тому назад вона вразила весь світ, трагічні наслідки якої відчуватиме  ще не одне покоління. Біда відгукнулася болем у серцях мільйонів людей. Наша країна  вперше  відчула  на собі грізну силу ядерної енергії.  Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС.В ці дні відбуваються заходи пам’яті про трагедію Чорнобиля. Ми згадуємо тих перших, які за тривогою прибули до місця аварії.                          До річниці цих трагічних подій 23 квітня в Новгородській спеціалізованій школі – інтернаті № 38 відбувся вечір – реквієм «Дзвони Чорнобиля та Хіросіми» , його провели Мазуркевич О.О. (зав. бібліотекою – філією № 6) та Фостик І.М. (бібліотекар школи – інтернату) на якому були присутні директор школи Ульянцева  Н.І., заступник директора по виховній роботі Мелека Н.С., вихователь Бабаріка М.А.                         Захід почався з хвилини  пам’яті по загиблим, які кинулися у вогонь і небезпеку, які затулили собою усіх нас  це  Віктор Кібенок, Володимир Правик, Микола Титенок, Володимир Тишура, Василь Ігнатенко, Микола Ващук… Хай пам’ять про них буде вічна…                               Розповідь бібліотекарів була про те що немає в Україні місць, які б не були пов’язані з гореЧор-нобиля. Комусь довелось встати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих, інші допомагали матеріально і морально. Учні школи Король К., Алхіменко А., Стешина А., Буракова Ю., Агафонов В. читали поезію М. Луківа про Чорнобиль, яка вчить любити рідну землю, відчувати чужий біль, людські страждання.                          Згадали жителів ліквідаторів Чорнобильскої аварії, які живуть у селищі Новгородське і які теж стали на захист свого народу – Невмержицький А.А. , Міткалов В.Г., Савостьянов С. І., Ковтуненко А.Д., Васильянов А.П. та ін.                         За допомогою віртуальної екскурсії учні ознайомились з історією катастрофи  Чорнобильскої АЕС, ознайомились з історичними фактами трагедії, з поняттями «забруднення території», «рижий ліс», «дезактивація», «мутації тварин і рослин», «саркофаг» та інші. Це важлива справа патріотичного виховання довести до підростаючого покоління знання про аварію на Чорнобильській АЕС.               Була також згадана трагедія Хіросіми. 69 років тому сталась чи не найбільш жорстока трагедія в історії людства, яка показала – межі зла може не існувати. 6 серпня 1945 США скинули атомну бомбу на японське місто Хіросіма. Згадували цю трагедію, сподіваючись, що ядерну  зброю більше ніколи не буде застосовано.  Наприкінці заходу учні зробили висновок, що радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, а й прийдешньому. Чорнобиль – незаживаюча рана на тілі землі. Коли у академіка Лихачова запитали у чому він вбачає сенс життя, учений відповів : «Природа творила людину мільйони років. Давайте ж поважати цю роботу, проживемо життя гідно, підтримуючи все створене і протестуючи всьому руйнівному в житті».